Мета: Поглибити знання учнів про види складних речень; навчити розпізнавати складносурядні речення, визначати засоби зв'язку та смислові зв'язки у складносурядному реченні, виконувати синтаксичний розбір складносурядного речення; правильно конструювати і використовувати дані синтаксичні конструкції в усному й писемному мовленні; виховувати уважність, спостережливість, кмітливість; на основі дібраного народознавчого матеріалу поширити знання учнів про уявлення пращурів.

Тип уроку: Урок - конкурс.
Обладнання: Підручник, дидактичний матеріал, таблиці «Пряма мова», «Діалог», алгоритм «Визначення речень з прямою мовою», кольорові смужки, картки.
Епіграф:
Я всіх питав із щирою душею:
«Яку ви любите найбільше мову?»
І всі відповідали: «Ту, що нею
Співала рідна мати колискову».
Д.Білоус

Хід уроку
I. Організаційний момент.
Емоційна підготовка учнів до уроку. Рефлексія «Наш настрій».
Учитель: Діти, перед вами лежать кольорові смужки. На кожній позначено психологічне наповнення кольору:
- червоний – піднесеність,
- оранжевий - радість,
- жовтий – приємність,
- зелений – спокій,
- фіолетовий – тривожність,
- синій – сум,
- чорний – незадоволення,
- білий – невизначеність.
Виберіть колір до вподоби, відповідно до власного психологічного стану. Сподіваюсь, що урок поліпшить ваш настрій,бо ми будемо працювати над такою розмаїтою мовною стихією, як і стрічки перед вами. Це – пряма мова і діалог.
Тепер створімо групи для подальшої роботи (1 - 2 - 3). У нас сьогодні незвичайний урок – конкурс.
Результати виконання завдань ми занесемо до таблиці, що перед вами на дошці (таблиця).
II. Актуалізація опорних знань учнів
1) Перевірка домашнього завдання
- Чи були труднощі під час виконання домашнього завдання? (Вправа 219)
- Якою темою об’єднані речення у вправі? (Хліб).
- Яким сполученням слів або цілим реченням можна передати тему тексту? (Хліб – усьому голова).
- Яка головна думка об’єднує речення? (Треба берегти хліб і цінувати працю людини).
Як ви справилися з домашнім завданням, я перевірю, зібравши зошити.
2) Словникова робота. Зверніть увагу на 1-е речення: там у прямій мові є сполучення слів хліб – годувальник, яке пишеться через дефіс. Його ми занесемо в нашу «Словникову скриньку». Наведемо приклади подібних (дівчина – красуня, дуб – велетень, місто – курорт).
А зараз продовжимо розмову про пряму мову й діалог.
III. Оголошення теми й мети уроку, запис епіграфа.
IV. Опрацювання теми. На дошці – таблиця з результатами конкурсних завдань /Заповнюється після кожного конкурсного завдання/.

1- е конкурсне завдання – знання правил (максимум – 3 бали):
- Із скількох речень складається епіграф до уроку?
- Що це за речення?
- Що таке пряма мова?
- Які слова вказують, хто з ким спілкується?
- Яким тоном слід вимовляти пряму мову?
- А слова автора?
- Що таке діалог?
- Як оформляється діалог?
- Що таке репліка?
- Чи можна епіграф переробити на діалог? (Запис на дошці).
- Що змінилося?
- Чи можна вважати діалог різновидом прямої мови?
- Які ви знаєте допоміжні засоби спілкування?
V. Оцінювання роботи груп.
VI. Наступний етап конкурсу – тест (діти на слух сприймають речення, позначаючи їх відповідними цифрами: 1- «П»,- а. 2-А:»П». 3-А:»П»,-а. 4-речення без прямої мови. 5-діалог. 6-«П,-а,-п»).
1) Дмитро Білоус вигукує: «Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!»
2) Раз мені казала мати: «Можеш мов багато знати,кожну мову шанувати, та одну із мов усіх щоб у серці ти зберіг».
3) Довіку мене зігрівало святе відчуття, що лиш рідна земля може дати нам силу життя (Л.Забашта).
4) Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова (П.Мирний).
5) Зустріла черепаха орла та й каже:
- Навчи мене літати.
- Навчу,- погодився орел.
Узяв черепаху, вилетів з нею високо й питає:
- Уже навчилася?
- Уже,- відповідає черепаха (Народна творчість).
6) Коли мене питають: «Любиш ріки, і річечки, і потічки?» - відмовчуюсь…(В.Підпалий).
7) «Яка ти розкішна, земле…- думала Маланка.- Весело засівати тебе хлібом…» (М.Коцюбинський).
8) «Три біди є в людини: смерть, старість, і погані діти»,- говорить народна мудрість.
9) І якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: «Так багато на світі горя. Люди, будьте взаємно красивими!» (Л.Костенко).
10) – Здорова була, лисичко – сестричко!
- Здоров, вовчику – братику!
- А де ж це ти взяла саночки?
- Зробила сама (З народної казки).
11) «Ходімо у весну,- нам річка сказала,- бо крига вже скресла і плесо заграло» (А.Мойсієнко).
12) За добро добром спіши воздати – мудрість завше доброю була (М.Луків).
VII. Перевірка тесту в парах (взаємоперевірка). Оцінювання.
VIII. Фізкультхвилинка:
Раз – підняли руки вгору.
Два – нагнулися додолу.
Три, чотири – прямо стали.
Руки в боки, руки так.
Руки вгору, як вітряк.
Хто зуміє присідати
І ногам роботу дати?
Раз – піднялись, два – присіли.
Хай мужніє наше тіло.
Хто ж втомився присідати,
Може вже відпочивати.
IX. Наступний етап - робота в групах.
Перед вами на дошці записаний текст. Завдання кожної групи: Розставити розділові знаки в діалозі, вставити пропущені букви. Розіграти діалог (За виконання – 3 бали).
Текст 1:
На пш…ничному полі діти зустріли діда Матвія.
Здорові були дідусю!
Здрастуйте!
Як ж…вете поцікавились.
Нічого собі!
Текст 2:
Біля сільмагу ч…кають люди.
Який хліб прив…зли? Запитує бабуся.
Чорний відповіли їй.
Ні, дитино. Чорним хліб не буває.
Текст 3:
Мамо п…таю то льони цвітуть?
А мати сміют…ся
То Дніпро кажуть.
А чого він такий синій?
Від неба кажуть.
X. Оцінювання виконання тексту.
XI. Наступне завдання для старшого групи, який методом жеребкування обирає своє завдання і виконує його біля дошки (За роботу – 3 бали). Робота з реченням.
Завдання 1:
Замінити речення з прямою мовою на речення без прямої мови. Вказати головні члени речення.
« Земля найкраще пахне восени»,- говорив мені батько.
Завдання 2:
Замінити складне речення на речення з прямою мовою. Записати схему речення.
На плакаті написано, щоб учні дружили з книгою.
Завдання 3:
Синтаксичний розбір речення:
Я ланам шепотів: «Я до вас повернусь!» (В.Сосюра).
XII. Редагування. Інші члени групи, крім старшого, редагують словосполучення, складають і записують з ним речення з прямою мовою. Відредаговане словосполучення заносять до «Словникової скриньки» (За виконання – 2 бали).
Неправильні словосполучення:
- Говорити на українській мові;
- Вірна відповідь;
- Приймати участь.
XIII. Оцінювання роботи з реченнями і редагуванням словосполучень.
XIV. Підбиття підсумків конкурсних завдань, визначення групи переможців.
Учитель:
Тепер я точно знаю, що ви не схожі на героя гуморески Леоніда Куліша – Зінькова:
Учителька пояснила учням пряму мову:
- Розкажи, як ти засвоїв,-
Просить вона Вову.
Той підвівся,посопів,
Втупив очі в раму:
- Тому мова ця пряма,
Що пишеться прямо.
І пряма мова, і діалог – це способи передачі чужого мовлення.
XV. Рефлексія «Наш настрій»: Діти, погляньте на кольорові смужки. Виберіть знову свій колір. Чи змінився він? Який настрій зараз у вас?
XVI. «Мікрофон»: Передаючи уявний мікрофон один одному, закінчіть речення:
- Яка, на вашу думку, група працювала найкраще?
- Що б ви побажали членам своєї групи на наступний урок?
- Найбільше труднощів я відчув…
- Я зрозумів, що…
- Мені вдалося…
- Наступного уроку мені хотілось би…
XVII. Домашнє завдання: За підручником повторити про пряму мову й діалог, скласти й записати діалог «Цікавий урок мови» (до 10 реплік).