Неділя, 19.11.2017, 09:25
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід



Меню сайту
Категорії розділу
Науково-дослідницька робота [5]
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Науково-дослідницька робота

    Головна » Статті » Науково-дослідницька робота

    Сонет в українській поезії (Моісєєнко К. тов."Інтелектуал")

    ЗМІСТ

    ВСТУП

     

    Історія сонета

    3

    ОСНОВНА ЧАСТИНА

     

    1.Сонетна специфікація Івана Франка

     

    а) «Вільні сонети» – тематичне розмаїття

    4

    б) «Тюремні сонети» – це політична лірика високої духовної напруги

    7

    2.Традиції та новизна в сонетах Миколи Зерова

    10

    3.М. Рильський – великий майстер сонета

    15

    4.Сонети Дмитра Павличка

    19

    5.Неповторна особистість Емми Андрієвської

    25

    6.Іван Світличний – автор сонетів

    28

    7.Юрій Андрухович – сучасний поет, автор сонетів

    32

    ВИСНОВКИ

    34

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    35

    ВСТУП

     

    Історія сонета

    Сонет (італ. Sonetto – звучати) – ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб, ввд, еед тощо. Микола Зеров називав сонет формою «ліроепічної мініатюри окремої схеми».
    Припускають, що зародкові початки сонета губляться в поезії провансальських трубадурів, але постав він в Італії. Першими сонетами вважають твори Ф. да Барберіні й А. да Темпо. Остаточної форми йому надав, встановив чисельність рядків і порядок рим Ф. Петрарка (1304 – 1374). Сонет проходить через всю історію європейської та світової літератури, розкриваючись у поезії П. Ронсара у Франції (16 ст.) та В. Шекспіра в Англії (17 ст.).
    Зневажений класицизмом, сонет відродився в добу романтизму, став улюбленою формою «парнасців» (Жозе-Маріа де Ередіа, Ш. Леконт де Ліль) та символістів.
    В українській поезії сонет відомий із 1830 (вірш Сапфо і сонети Адама Міцкевича в переспіві Опанаса Шпигоцького). Далі він зустрічається в поезії Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, Б. Грінченка, У. Кравченко, Степана Чарнецького.
    Особливого поширення набирає він на кінець 19 – початок 20 ст. Видатну роль у розробці сонету відіграв Іван Франко: «Сонети» (1882), цикли «Вільні сонети», «Тюремні сонети» тощо. Сонети писали Леся Українка і Микола Чернявський («Донецькі сонети», 1898).
    Найвищого розвитку досягає сонет у творчості неокласиків М. Зерова (його «Sonnetarium», виданий 1948 за кордоном, містить 85 оригінальних і 28 перекладних сонетів), Максима Рильського й інших.
    З початку 30-их pp. майстерні зразки сонетів з'являються в галицькій поезії (цикл Б. І. Антонича «Зриви й крила» та ін.), натомість в УРСР під тиском репресій сонет зазнає занепаду і дещо оживає із середини 50-их рр.
    В українській поезії в еміграції сонет набув значного поширення і в багатьох випадках високої майстерності. Серед інших зустрічається він у творчості Ю. Клена, М. Ореста, Б. Кравцева, С. Гординського, Яра Славутича, Остапа Тарнавського, Ігоря Качуровського, Емми Андієвської й інших…

     

    Категорія: Науково-дослідницька робота | Додав: Olga (24.11.2014)
    Переглядів: 171 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    avatar