Мета: Ознайомити учнів із життям Івана Франка; опрацювати зміст казки «Фарбований Лис»; розвивати навички виразного читання й переказування художнього тексту; вчити учнів аналізувати художній образ, формувати власне ставлення; дати загальне уявлення про літературну казку, спільне та відмінне від народних казок.
Цілі уроку:
Учні повинні знати:
- низку проблем, які будуть вирішуватися при вивченні теми;
- основні факти про дитячі роки І.Франка;
- зміст казки «Фарбований Лис»;
- імена головного та другорядних героїв твору;
- зміст поняття «літературна казка».
Учні повинні вміти:
- розповідати про дитинство письменника;
- виразно читати й переказувати казку «Фарбований Лис»;
- самостійно визначати головну думку твору;
- відповідати на запитання підручника;
- аналізувати художній образ;
- давати оцінку поведінці героя;
- розрізняти народну й літературну казку;
- доповнити запропонований учителем перелік цілей уроку власними.
Випереджувальне завдання:
Прочитати вдома казку І.Франка «Фарбований Лис».
Обладнання: Портрет І.Франка, ілюстрації художників до казки, малюнки учнів до казки.
Тип уроку: Урок – спостереження.
Епіграф:
До нього не заросте народна стежка,
до нього приходитимуть все нові покоління.
М.Тихонов
Під ілюстраціями до казки надпис: «Слова ласкаві, а діла лукаві».
(Народна мудрість)
Хід уроку
- Організаційний момент.
- Мотиваційний етап.
З'ясування емоційного стану учнів, їх готовності до уроку (на заздалегідь підготовлених картках учні графічно позначають свій настрій: ☺- настрій прекрасний, ☼ - гарний настрій, *- настрій не дуже гарний, ♦ - повністю готовий до уроку, ♥ - частково готовий до уроку, ?- не готовий до уроку).
- Актуалізація суб’єктного досвіду учнів (бесіда про знайомі казки І.Франка, враження від них).
- Повідомлення теми, мети уроку.
- Цілевизначення та планування навчальної діяльності. З’ясувати зміст терміна «планування», аналіз цілей уроку, доповнення їх власними; ознайомлення з планом діяльності.
- Опрацювання навчального матеріалу.
1) Учитель (вступне слово): коротка розповідь про дитинство І.Франка, збірку «Коли ще звірі говорили», з’ясування рівня ознайомлення учнів із казками, що ввійшли до неї; коментування епіграфа уроку).
2) Опрацювання змісту казки «Фарбований Лис».
- ) Виразне читання й переказування змісту твору:
- від початку до слів «Але тут біда!» виразно читає вчитель;
- далі учні переказують зміст від слів «…Треба було хоч на коротку хвильку вискочити на вулицю…» до слів «Лис Микита був урятований»;
- від слів «…Урятований, але як!» до слів «Ой, та й страшно ж !» учні читають текст мовчки;
- далі зміст казки до кінця або переказує вчитель або виразно читають учні.
б) З’ясування вражень від прочитаного і прослуханого (технологія «Мікрофон»):
- Мені запам’ятався епізод …
- Я не схвалюю вчинок Лиса (чи схвалюю), бо…
- Лис показав себе на торговиці …
- Лисові вдалося обдурити звірів, бо…
- Лис був царем (яким?)…
- Я б доповнив казку таким епізодом…
- Мені сподобалося в казці…
- Я б порадив Лисові …
- ) Переказ послідовності розгортання подій (одночасно учні дають назви епізодам):
- Лис Микита на торговиці;
- У діжці з фарбою;
- Страшне чудовисько;
- Перелякані звірі;
- Лис Микита проголошує себе царем;
- «Справедливе» полювання Лиса;
- Свято в лісі;
- Ганебний кінець походеньок Лиса.
- Бесіда за запитаннями:
- Поясніть, як одна подія зумовлює іншу;
- Хто є головним, а хто другорядним героєм казки?
- Що І.Франко хотів сказати своїм твором?
- Кого і за що він висміяв? Доведіть своє твердження.
- Яка головна думка твору?
- Групова робота над змістом твору.
Клас ділиться на 4 групи, кожна отримує завдання (можна здійснити жеребкуванням):
1 – а група: Підготувати рольове читання казки від слів «Тоді Лис перший заговорив до них ласкаво…» до слів «…Та за таким царем ми проживемо віки вічності, мов у Бога за дверима».
2 – а група: Підготувати за картиною, де намальований Лис Микита на троні, розповідь за таким планом:
- Який епізод казки відобразив художник?
- Як змальовано вовків та ведмедів? Зачитати цитати.
- Як художник передав радість лисичок? Яке на них вбрання? Зачитати цей епізод казки. Чим він закінчився?
- Доберіть з тексту слова, якими можна було б підписати цю картину.
3 – я група: Пояснити значення стійких словосполучень із казки «Фарбований Лис» (можна користуватися фразеологічним словником):
- Лис Микита «не раз у білий день вибирався на полювання й ніколи не вертався з порожніми руками»;
- На торговиці стояв «клекіт такий, якого наш Микита і в сні не бачив, і в гарячці не чув»;
- Побачивши псів, «наш Микита скрутився, мов муха в окропі»;
- Лис «розгорнув листя, зарився в ньому з головою і заснув справді, як по купелі».
4 – а група: «Усне малювання» епізодів казки, дібрати до них з твору підписи.
- Представлення виконаних робіт – своїх проектів. Присутні можуть поставити свої запитання групі або доповнити своєю інформацією. Оцінювання роботи кожної групи.
3) Словникова робота. Пояснення змісту та запис висловів у зошити: «не могли доїхати кінця», «витягали сало, аж око в’януло», «пізнався, як на фарбованім лисі».
4) Колективне складання характеристики Лиса Микити.
- Чому він став гордий? Розкажіть про спосіб життя Лиса.
- Що, на вашу думку, допомогло Лисові врятуватися від собак – фортуна чи кмітливість?
- Чому Лисові вдалося так легко обдурити лісових звірів?
- Що в їхньому житті змінилося під час царювання Микити?
- Чи згодні ви, що він був справедливим царем? Який ,на вашу думку, цар справедливий?
- Чому звірі не прогнали Микиту, а розірвали на шматки?
- Чи є в Лиса Микити позитивні риси?
- Технологія «Мікрофон»: відповіді на запитання підручника. Свій виступ кожен закінчує словами: «А ще я хочу дізнатися, що думає про це Сашко…Оля…»
6) Творчі завдання (кожна група делегує для цього своїх представників – 1 – 2):
- Доведіть, що до вчинку Лиса Микити можна застосувати прислів’я «Брехнею весь світ обійдеш, а назад не вернешся»;
- Наведіть і запишіть інші прислів’я, які характеризують Лиса Микиту;
Висловіть (намалюйте) своє ставлення до Лиса Микити та його вчинків.
7) А тим часом інші учні працюють із текстом казки – відшукують цитати до відповідних рис Лиса Микити й заносять їх до таблиці:
- Звіти про виконану роботу. Оцінювання.
- З’ясування алегоричної сутності образу Лиса. Учні пригадують, що таке алегорія, доводять, що образ Лиса є алегоричним.
- Робота з підручником: з’ясування відмінностей між народною та літературною казкою.
Учні працюють у парах: один виписує зі статті підручника все, що стосується народної казки, інший – літературної. Потім записи зіставляються й переносяться до таблиці:
Перевірка записів.
- Колективне з’ясування спільних рис народних та літературних казок (фантастичний зміст, діють боги, богатирі, тварини й фантастичні істоти). Здебільшого герої казок вирушають на пошуки щастя, правди, скарбів, кращого життя; у казці добро завжди перемагає зло.
- Рефлексія та оцінювання діяльності.
Аналіз досягнення поставлених на початку уроку цілей:
- Чи сподобався проведений урок?
- Якщо так, то чим саме?
- Якщо ні, поясни, чому?
- Після уроку я зрозумів, що…
- Домашнє завдання. Дібрати запитання для вікторини про життя і творчість І.Франка, усно дати характеристику образу Лиса Микити.
|