Неділя, 19.11.2017, 09:30
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід



Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Опис педагогічного досвіду

    Савастеєнко Ольга Семенівна, учитель вищої категорії, старший учитель Миргородської гімназії імені Т. Г. Шевченка Миргородської міської ради Полтавської області.
    Стаж роботи: загальний – 31 рік,
    у тому числі педагогічний – 24 роки.


    Про працю вчителя мріяла з дитинства, часто уявляла себе дорослою й обов’язково серед учнів. Обрана змалку дорога привела до Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка, навчання в якому переконало в правильності обраної професії.
    Педагогічну діяльність розпочала 1990 року як вихователь дитячого дошкільного навчального закладу, а з 1991 року – як учитель української мови та літератури в середній школі №6 м. Миргорода.
    За результатами чергової атестаційної комісії 2010 року підтвердила кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «Старший учитель».
    Була переможцем міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2005» у номінації «Українська мова й література», нагороджена дипломом учасника заочного етапу обласного конкурсу «Учитель року».
    Беру активну участь у роботі МАН, нагороджена грамотами Миргородської міської ради та обласного управління освіти й науки. Була науковим керівником учениці Зінченко Ольги Леонідівни, яка за наукову розвідку з теми «Миргородщина і Давид Гурамішвілі» отримала диплом за участь в 17-му обласному турі захисту наукових робіт. Робота Мазніної Олени Іванівни «Постать Івана Мазепи в українській літературі» (18-й обласний конкурс) перемогла в міському турі.
    2010 рік – нагороджена грамотою відділу освіти Миргородської міської ради за вагомий внесок у модернізацію методичної роботи міста та за кращі методичні посібники «Нестандартні уроки української мови та літератури в системі особистісно-зорієнтованого навчання» і «Плани-конспекти уроків. 5-11 класи» на ярмарку педагогічних технологій «Творчі сходинки освітян міста – 2010».
    Невдовзі вийде із друку новий методичний посібник «Збірник текстів із лінгвістичним завданням на матеріалі «Видатні українці»».
    Учасник міських семінарів учителів-словесників. Секретар міського методоб’єднання учителів української мови та літератури м. Миргорода. Класний керівник 6-А класу. Учасник експериментальної корекційно-виховної роботи «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учня». Учасник позакласних та позашкільних заходів, які намагаюся проводити на високому методичному рівні.
    Від початку заснування й донині залучаю своїх учнів до шкільного наукового товариства «Інтелектуал», члени якого роблять перші наукові розвідки, закладаючи основи критичного мислення, вміння самостійно аналізувати інформацію, обґрунтовувати свої погляди, робити особистий вибір.
    Дбаючи про творчий розвиток дітей, організовувала самодіяльний театральний колектив, члени якого брали участь у міських конкурсах. Цікавими були театральні постановки п’єс «Наталка Полтавка», «Мартин Боруля», театральні виступи, присвячені українському козацтву, святу родинної пісні.
    Була ініціатором створення в гімназії Музейної кімнати Т. Г. Шевченка з метою популяризації життєвого шляху і творчої спадщини Кобзаря, увічнення пам’яті про велику людину й пророка нації, проведення пошукових і наукових робіт. Її відкриття присвячене 200-річчю з Дня народження Т. Г. Шевченка.
    Проблема, над якою працюю останнім часом,– формування комунікативної компетентності учня в системі особистісно-зорієнтованого навчання. Сучасність вимагає лідерів нової формації, компетентних, освічених, здатних мислити неординарно, конструктивно, ухвалювати нестандартні рішення, брати відповідальність на себе. Саме тому пріоритетним напрямком моєї педагогічної роботи є формування успішної, грамотної особистості, гідного громадянина України. Дбаючи про мовну й мовленнєву компетентність, на мою думку, учитель повинен:
    - допомогти своїм учням побачити й розвинути в собі позитивне;
    - допомогти стати особистостями з почуттям власної гідності;
    - навчити поважати тих, хто їх оточує;
    - допомогти адаптуватися до мінливості навколишньої дійсності;
    - допомогти бути гідними громадянами своєї держави, люблячими та вдячними дітьми своїх батьків.
    Виходячи з вищезазначеного та спираючись на досвід попередніх років, педагогічну роботу будую на засадах особистісно-зорієнтованого підходу. Саме ця технологія із багатьох сучасних заслуговує, на мою думку, на серйозну увагу.
    Особистісно-зорієнтоване навчання ставить у центр освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних умов її розвитку, спрямоване на формування, плекання (особистість потрібно плекати) творчої, інтелектуальної, самостійної, всебічно розвиненої особистості. Таке навчання забезпечує учневі право на самобутність, унікальність, індивідуальність розвитку, сприяє зосередженню уваги дитини на особистісних досягненнях, розвиває її уявлення про себе як про особистість, створює такі умови, за яких учень не зможе навчатися нижче своїх можливостей. У той же час особистісно-зорієнтоване навчання вимагає сучасного вчителя – експериментатора, дослідника, конструктора, науковця, який здатний створити на уроці ситуацію співпраці, співтворчості, разом з учнями здійснювати рівноправну діяльність.
    Для мене прийнятна особистісно-зорієнтована технологія навчання, саме вона найбільше збігається з моїми переконаннями. Вважаю, що уроки повинні спрямовуватись на особистість, адже навчання учнів у школі – це життя дітей, з радостями й проблемами, успіхами й невдачами. В. О. Сухомлинський з цього приводу казав: «Не забуваймо, що в школі дитина не тільки вчиться. У школі вона живе». Актуальність формування саме комунікативної компетентності учнів обумовлена сучасними тенденціями в освіті. Компетентність, як відомо, базується на предметних знаннях та вміннях, але стосується життєвих умінь людини, необхідних будь-кому. Вона означає не лише вміння спілкуватися рідною та іноземною мовами, а ще й характеризується вмінням взаємодіяти з людьми у різних життєвих ситуаціях, володіти навичками роботи в групі та різними соціальними ролями в колективі. Кожному в житті для досягнення успіху треба вміти займатися самоосвітою, працювати з документами, критично оцінювати інформацію, добре виконувати свою справу, уміти спілкуватися.
    Комунікативна компетентність характеризується цілою низкою інших здібностей людини, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, зокрема, такими як:
    - умінням слухати, сприймати й відтворювати інформацію;
    - майстерністю ведення діалогу;
    - умінням брати участь у дискусіях;
    - майстерністю проведення переговорів;
    - умінням переконувати й відстоювати свою точку зору, тобто спілкуватися.
    Видатний філософ Конфуцій сказав: «Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи».
    Працюю над підвищенням свого професійного рівня, вивчаю і втілюю інноваційні методи навчання, продовжую впроваджувати нестандартні уроки в системі особистісно-зорієнтованого навчання.
    На уроках української мови й літератури творчо застосовую інтерактивні методи, різні прийоми, форми організації навчальної діяльності: сенкан, «гранування або асоціативний кущ», «майстер слова», дистанційний диктант, «розсипанка», метод «шести капелюхів мислення».
    «Учитель покликаний використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне слово стало духовним багатством дитини»,– стверджував В. Сухомлинський.
    Щоб досягти високого результату, планую свою роботу так, щоб кожен учень висловлював свою думку й не був стороннім мовчазним спостерігачем, тобто заохочую до активної пізнавальної діяльності учня, намагаюся створити умови для виявлення зацікавленості. Дитина не повинна боятися помилитися, проявляти свою ініціативу, самостійність у самовираженні. Тому часто мої уроки нетрадиційні із використанням інноваційних технологій.
    Мої життєві кредо:
    - усі діти талановиті;
    - свою обдарованість має право виявляти кожен;
    - розвивати, удосконалювати творчі здібності треба в системі;
    - навчити, допомогти, виростити може той, хто сам знає, проте все одно вчиться («Semper tiro»), а вчитися можна й у власних учнів.
    Своїм обов’язком вважаю працювати над удосконаленням професійної майстерності. Намагаюся будувати педагогічний процес так, щоб він завжди спонукав учнів на нові перемоги в шкільній праці. На першому місці в мене як у вчителя – права дитини і святі цілі школи. Щоб бути взірцем для учнів і батьків, постійно займаюся самоосвітою й самовихованням. Поліпшувати і вдосконалювати свої здібності, виробляти власний характер та волю – такі завдання ставлю перед собою у своїй педагогічній роботі. Сьогодення вимагає від нас, учителів, таких рис, як доброзичливість, чуйність, піклування, спостережливість, емоційне сприймання й розуміння, тактовність, уміння рахуватися з думкою учнів, тобто рис особистості, які утверджував у своїй діяльності український педагог і психолог 20-х років ХХ століття Я. Чепіга. Так, вчитель – митець із митців, тому що він творить людину.